Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Пам’ять про великого вчителя

30 листопада, 19:20
Фото з архіву "Дня"

У Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулось вручення публіцисту Дмитру Тузову Премії Джеймса Мейса, яку присуджує газета «День» від 2009 року на відзначення громадянської позиції провідних українських публіцистів, а також презентація перевидання книги статей Джеймса «Свічка у вікні» в комплекті  з меморіальною свічкою пам’яті

90 років тому Україна зазнала однієї з найбільших трагедій своєї історії – жахливий Голодомор-Геноцид, свідомо організований терористичним сталінським режимом. Цей злочин був скоєний Сталіним  та його поплічниками, аби впокорити Україну, зламати волю народу  до опору й боротьби. За різними підрахунками істориків, внаслідок варварського терору голодом загинуло від 4 до 10 мільйонів людей. Річ, власне, не тільки у точній кількості жертв, а в тому, що кожен з цих людей – то був цілий неповторний всесвіт, який неможливо повернути. Саме тому українцям важливо збагнути, хто саме винен у цьому злодійстві.

Фото надан5

Відповідь на це запитання, причому відповідь вичерпну й неспростовну, дав великий український та американський публіцист, історик, політолог та громадянський діяч Джеймс Ернест Мейс. Він довів, що Голодомор-Геноцид був штучним і свідомо організованим більшовицькою верхівкою. В цьому полягає непроминальна заслуга цього великого Вчителя перед Україною.

Газета «День», де політичним оглядачем був Джеймс Мейс, та  її головний редактор Лариса Івшина, виконуючи свій обов’язок перед цією людиною, заснувала премію його імені за громадянську позицію журналістів. Ця нагорода присуджується від 2009 року, її лауреатами стали такі визначні публіцисти та медійники, як Ігор Лосєв, Сергій Грабовський, Петро Кралюк, Володимир Бойко, Сергій Тримбач, Юрій Бутусов та інші поважні громадські діячі. 24 листопада було названо ім’я нового лауреата премії імені Джеймса  Мейса.

Також в залі засідань Вченої ради Київського університету імені  Бориса Грінченка паралельно відбулась й інша знакова подія – було представлене нове видання книги Джеймса Мейса «Свічка у вікні», де  містяться найважливіші, особливо значущі публіцистичні твори Великого Українця («Повість про двох журналістів», «Ваші мертві вибрали мене», «Свічка  у вікні»).

Обидва заходи – і вручення премії Джеймса Мейса новому лауреату, і презентація книги «Свічка у вікні» - були безпосередньо і надзвичайно тісно пов’язані між собою.

Премія імені Джеймса Мейса цього року присуджена знаному українському газетному, радіо- та тележурналісту Дмитру Тузову, останнім часом – політичному оглядачу «Радіо NV» (він є постійним ведучим радіопрограми «Добрий вечір»). Поза сумнівом, громадянська позиція пана Дмитра є річчю давно доведеною й випробуваною: запорукою цьому є його відстоювання українських цінностей та незалежності (в тому числі як журналіста на лінії  фронту під Бахмутом, Слов’янськом, Добропіллям), його послідовна боротьба за деолігархізацію ЗМІ (що є ключовою передумовою для нашої Перемоги), десятки й сотні його інтерв’ю на «Радіо NV» з найгостріших, пекучих проблем війни. До речі, українське радіо намагалися не раз глушити на окупованих територіях; інколи,  як згадує Дмитро Тузов, під час передач, коли розривалися снаряди, він навіть не знав, чи чують його слухачі. Тому Лариса Івшина мала всі підстави назвати Дмитра Тузова «лицарем ордена Джеймса Мейса».

Подякувавши Громадській раді Премії Джеймса Мейса (Голова – Сергій Тримбач) за високу, і додамо ми, абсолютно заслужену нагороду, Дмитро Тузов виголосив думку, яка, безперечно, поєднує й пов’язує обидва заходи: і презентацію книги «Свічка у вікні», і вручення премії. А саме він підкреслив: «Ми  маємо перервати ланцюг геноцидів Росії проти України. Геноциду 1933 та 2022-2023 років. За це ми воюємо – щоб більше таке ніколи не повторилося!». Про це говорила і головний редактор «Дня» Лариса Івшина, яка, зокрема, зазначила: «Джеймс Мейс висунув концепцію постгеноцидного суспільства, яка пояснює дуже багато з того, що сталося з Україною у ХХ-ХХІ століттях. Його ідеї  мають пронизувати всі суспільні дисципліни. Головне, він вчив українців, як не стати жертвою, показував нам, як слід перенавчатися».

Виступи Сергія Тримбача, дружини  Джеймса Наталії Дзюбенко-Мейс, Михайла Поживанова, Івана Капсамуна, Володимира Бойка були присвячені Пам’яті  про трагедію Голодомору, подвигу Джеймса Мейса і, що дуже суттєво, естафеті цієї Пам’яті.

Проте все поки що непросто. Кінокритик Сергій Тримбач розповів, що коли одразу після завершення заходів він зустрівся зі студентами Університету Карпенка-Карого і поділився   своїми думками і враженнями, то був збентежений , бо  молоді люди просто не знають, хто такий Джеймс Мейс. Тому є над чим працювати й надалі. Джеймс розповів нам про нас. Ми зобов’язані розповідати про Джеймса.

Ігор Сюндюков

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати