Ювілей прапрем’єри українського «Гамлета»

21 грудня в режимі онлайн відбувся Міжнародний круглий стіл, присвячений вісімдесятилітньому ювілею Першої постанови «Гамлета» В. Шекспіра на українській сцені, що відбулася у Львівському оперному театрі  у 1943 році. Авторкою ідеї святкування цієї події, знакової як для української шекспіріани, так і для нашої театральної традиції, була професорка Майя Володимирівна Гарбузюк – докторка мистецтвознавства, в. о. декана факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, яка відійшла у засвіти 14 серпня 2023 року.

Співорганізаторами заходу стали Український міжуніверситетський шекспірівський центр, Львівський національний університет імені Івана Франка, Шекспірівський інститут Бірмінгемського університету, Центр транскультурних і посттоталітарних студій Вроцлавського університету та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Насамперед, учасники круглого столу вшанували світлу пам'ять про Майю Гарбузюк, яка присвятила свій професійний шлях вивченню шекспірівського слова в українській театральній інтерпретації, плеканню не одного молодого покоління любові до мистецтва, а також налагодженню тісних зв’язків між культурними середовищами України, Великобританії та Польщі.

Зокрема, завідувачка добре знаного у світі польського Центру транскультурних і посттоталітарних студій, професорка Агнєшка Матусяк пригадала про спільні плани, які будували разом із Майєю Гарбузюк,  але не встигли втілити у життя. «Я щиро вірю, що Майя Гарбузюк бачить нас і вболіває за успіх наших спільних починань. Нехай сьогоднішня зустріч стане початком реалізації важливих завдань і налагодження ключових співпраць», – додала Агнєшка Матусяк.

Майкл Добсон

Ключовими темами обговорень стали дві доповіді, в основі яких лежить інформація з досліджень історії перекладів твору «Гамлет» українською мовою до 1942 року (саме в цей час львівський філолог Михайло Рудницький здійснив свій переклад для прапрем’єри), а також безпосередня постановка вистави у Львові. Так, насамперед аспірантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Світлана Дейнека представила слухачам низку історичних довідок про українських перекладачів Шекспіра. Свого часу невмирущі рядки англійського драматурга українською мовою відтворили Павлин Свенцицький, Михайло Старицький, Юрій Федькович, Гнат Хоткевич, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Віктор Вер, а також Михайло Рудницький. Музику для першої аматорської постановки «Гамлета» за перекладом М. Старицького (Київ, 1878) створив український композитор Микола Лисенко, а згодом ця музика звучала і у львівській професійній виставі. Чимало з тих, хто своїми прагненнями розвивати культуру рідного народу кидали виклик імперській системі, були заарештованими, або вбитими.

Роман Лаврентій

З доповіддю про саму виставу 1943 року  виступив доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка Роман Лаврентій. Він продемонстрував унікальні архівні зображення  прапрем’єри трагедії Шекспіра. Так, перед учасниками події постали фото та графічні малюнки акторів, які виконували як головні, так і другорядні ролі у виставі – Володимира Блавацького (Гамлет), Богдана Паздрія (Король Клавдій), Віри Левицької (Королева Гертруда), Івана Гірняка (Полоній), Єлизавети Шашаровської (Офелія), Петра Сороки (Гробар).

Наталя Торкут

Також Роман Лаврентій розповів і про відомі на сьогодні нюанси підготовки виставки, проаналізував символіку, зображену на декораціях, та загалом відзначив вагому роль постановки «Гамлета» у Львові в культурному житті  українців і в становленні української гамлетіани. «В історії будь-якої нації постановка «Гамлета» – це в певному сенсі свідчення високого мистецького рівня і культурного зростання. Українці довго йшли до свого Гамлета, тож про цю виставу можна говорити чимало, тим паче, що її прем’єра відбулась не аби-коли, а саме у воєнний час, коли Львів перебував у окупації та мав можливість розвивати мистецтво лише під наглядом німецької цензури», – підкреслив Роман Лаврентій.

Світлана Дейнека

Надалі було анонсовано музей із промовистою назвою « #Гамлет_ UA: дія перша, сцена 1943», який планують «відкрити для відвідувачів» вже на початку 2024 року. Музей створено у форматі віртуального приміщення, де на стінах зображені експонати – ілюстрації та фото постановки «Гамлета» на сцені Львівської Опери 1943 року, відомості про переклади та дослідження творчості Вільяма Шекспіра українського, а також інформація про авторів ідеї музею, серед яких професорка Майя Гарбузюк, професорка Нікола Ватсон (Відкритий університет, Велика Британія) та директор Шекспірівського інституту (Бірмінгемський університет, Велика Британія) професор Майкл Добсон, який є почесним академіком АН ВШ України. Над концепцією музею працювали представники Українського шекспірівського центру та викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Як наголосив під час віртуальної екскурсії Максим Бричка (молодий шекспірознавець Центральноукраїнського університету імені Володимира Винниченка), відвідувачі музею матимуть змогу переглянути архівні фото рукописів та обкладинки перших українських видань Шекспіра, фотокопії документів, афіш, рецензій тощо. А натиснувши на відповідне зображення, можна побачити коментар з довідкою українською та англійською мовами. Так глядачі зможуть не лише відчути атмосферу інтерпретації шекспіріани українською мовою, яка панувала понад пів століття тому, але й почерпнути корисну інформацію та збагатитися новими знаннями про розвиток українського перекладознавства та театральні тріумфи часу Другої світової війни.

«Ми сподіваємось, що вже на початку нового року зможемо презентувати широкому загалу нашу віртуальну виставку. Безперечно, вона буде абсолютно безкоштовною, адже цей проєкт покликаний стимулювати подальший розвиток наших шекспірівських студій та деколонізувати знання про Україну в світі. Ми всі відчуваємо, наскільки важливо зараз виправити ту історичну несправедливість, пов’язану з відсутністю України у сфері зацікавлень західного реципієнта. Тривалий час російська імперія докладала чималих зусиль, аби ми не могли бути побаченими і почутими. Але ми повинні бути почутими, тож наш музей є першою спробую українського шекспірознавства долучитися до цього важливого завдання», – підкреслила директорка Українського міжуніверситетського шекспірівського центру, провідна наукова співробітниця відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, докторка філологічних наук, професорка Наталія Торкут, яка є почесним старшим науковим співробітником Шекспірівського інституту (Стретфорд-на-Ейвоні).

Завершився круглий стіл відкритою дискусією, під час якої українські мистецтвознавці та іноземні колеги з теплом і щирістю пригадали професорку Майю Гарбузюк, а також обговорили ідеї розвитку та популяризації українського шекспірознавства.

Ольга КВАСНИЦЯ, Ярина ПРИШЛЯК